На ГлавнуюRSS-материал
/

Ікони Старосамбірщини

Новинка
380.00 грн.
Автор(ы): 
Марія Гелитович
Количество страниц: 
240
Размеры книги: 
245х290
Тип обложки : 
Тверда палітурка
ISBN: 
978-966-395-429-5
2010

  

У книзі вперше здійснено огляд іконопису Старосамбірщини XIV - XVI ст., дотепер відомого за порівняно невеликою частиною збережених творів. Основна увага зосереджується на іконах з колекції Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, що містить найбільший фонд пам`яток цього району. Ікони музейної збірки презентує альбомна частина та каталог. Розглядається також ікони інших музеїв та приватних колекцій. Ікони Старосамбірщини аналізуються в контексті історії українських ікон, робляться спроби систематизації творів за стилістикою, індивідуальними почерками майстрів, уточнюється їхня атрибуція тощо. Кращі здобутки іконопису Старосамбірщини того періоду належать до помітних явищ української культури. Немало з них правомірно віднести до надбань світового сакрального мистецтва.
        Книга адресується знавцям і поціновувачам українського мистецтва та має на меті доповнити ще недосліджені сторінки національної культури.

 

   У Національному музеї імені Андрея Шептицького 8 грудня відбулася презентація альбому-каталогу «Ікони Старосамбірщини XIV-XVI століття». Автором-упорядником цього каталогу є завідувачка відділу «Давньоукраїнське мистецтво» Національного музею у Львові, кандидат мистецтвознавства Марія Гелитович.

Під час презентації видання генеральний директор Національного музею імені Андрея Шептицького Ігор Кожан пояснив, що цей захід присвячено до дня іменин засновника музею Митрополита Андрея Шептицького. Адже, як пояснив Ігор Кожан, «саме із Старосамбірщини почалась духовна доля Митрополита Андрея Шептицького, який був у Добромильському монастирі, і саме звідти почалась збірка Національного музею».

marija-heletovych.jpgЯк розповіла Марія Гелитович, під час роботи їй було цікаво простежувати за тим, які ікони з яких церков походять, тому що зараз багатьох церков вже немає, а ікони ще збереглися. «Цікаво дізнаватись, наскільки глибокою є духовність нашого народу, як розуміли і сприймали сакральний образ люди 5-6 століть тому», – поділилась своїми враженнями дослідниця. На думку науковця, «важливо, щоб ця книга послугувала поштовхом до того, щоб так досліджували Турківський, Дрогобицький райони, які належать до Бойківщини, де збереглося багато ікон».

У своєму дослідженні М. Гелитович розглядає особливості художньо-іконографічних вирішень ікон Старосамбірщини і простежує на їх прикладі стилістичну образність зміни в іконописі XIV-XVI століть, представляє нам відомі іконографічні варіанти цього регіону, а також їх виняткові і рідкісні зразки.

nacion-muzej1.jpgГолова Старосамбірської районної ради Володимир Горбовий розповів присутнім, що «Старосамбірщина – прекрасна бойківська колиска, де започатковувалися традиції нашого етносу. Але сьогодні існує загроза викликів процесу глобалізації». Як сказав В. Горбовий, «ми всі чітко розуміємо, що без ідентифікації свого власного, без автентичності відродження нашої культури нам важко бути лідерами».

Під час аналізу дослідження заступник генерального директора Національного музею імені Андрея Шептицького Оксана Біла звернула увагу на те, що каталог «Ікони Старосамбірщини XIV-XVI століть», який презентує збірку Національного музею у Львові (111 пам’яток), вже є третім спільним виданням із видавництвом «Свічадо».

Богдан Трояновський , директор видавництва «Свічадо» пояснив: «Для нас дуже важливим є те, що основною темою цієї книги є ікона. Ікона з одного боку – пам’ятка історії, культури українського народу, а з іншого – знак християнства, певної форми молитви. Це своєрідний досвід існування нашого народу».

Вивчення ікон Старосамбірщини – це перша суттєва і вагома спроба дослідити коло пам’яток, які походять з певного регіону. «Тематизація та введення їх до каталожного обігу дозволила Марії Гелитович не лише визначити групу ікон за іконографічними та малярсько-стилістичними особливостями, але й провести аналогії до комплексів пам’яток інших регіонів», – пояснила Оксана Біла, зауваживши, що дослідження Марії Гелитович «репрезентує високомистецькі зразки як професійного, так і народного ремесла». На підставі ґрунтовного аналізу авторка порушила питання про існування місцевої монастирської майстерні на території Старосамбірщини.

   http://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/sacral_art/39528/